Володіння "трьох татарських царів" та уявлення про "потрійне Поділля" в битві під Грюнвальдом [Текст] / В. Михайловська

Библиогр.: с.

Здійснено аналіз поділу історичного регіону Поділля, що з'явився у середині XIV ст. внаслідок поразки татарських володарів цієї території в битві на Синіх Водах 1362 р. та розширення впливу Великого князівства Литовського в південно-східному напрямку. Попередня історична традиція, відображена в літописній «Повісті про Поділля», зазначає поділ території в межиріччі Дніпра та Дністра між трьома татарськими правителями Поділля - Кутлубугом, Хаджибеєм і Дмитром. Локалізація цих володінь украй ускладнена з огляду на надто малу кількість джерел із XIV cm. На основі топонімів, котрі походять із документів князів Коріатовичів, зроблено уточнення щод о володіння Дмитра. На підставі аналізу гідронімів висунуто гіпотезу про можливе володіння Кутлубуга. Уявлення про поділ Поділля на три частини збереглося й на початку XV cm. У цей. час Поділля було поділене на дві час тини: західна перебувала під владою короля Владислава II Яґайла, а східна - під зверхністю великого князя литовського Вітовта. В опису королівського війська в битві під Ґрюнвальдом 1410 р. зазначено про три подільськи х хоругви. Поділля стало єдиною територією, від якої було виставлено таку кількість військових формувань. Автор цього опису Ян Длуґоші причиною вбачав значну чисельність населення. Натомість наявні в нашому розпорядженні писемні джерела другої половини XIV - початку XV cm. не дозволяють підтвердити цю версію. Видається, що ще на початку XVcm. три подільських хоругви під Ґрюнвальдом свідчили про старе уявлення щодо відповідного поділу краю.