Редактор, який виконав "мертву петлю" [Текст]

Випуск періодики: Журналіст України. — 2013. — № 9. — С. 30-33.
Language: українська.Country: Україна.Subject - Topical Name: Персоналії діячів ЗМІ Анотація:
    Петро Мусійович Перебийніс – єдиний з редакторів письменницької газети “Літературна Україна”, який, образно кажучи, двічі увійшов у одну й ту саму воду – двічі обіймав посаду головного редактора цього видання і двічі, як вільна й незалежна людина, максималіст за характером, пішов з посади за власним бажанням, бо не хотів, аби йому диктували, що і як робити, писати. Автор багатьох поетичних збірок: “Червоний акорд”, “Ранкові сурми”, “Точний час”, “Княжа лука”, “Пшеничний годинник” та ін., – за останню він одер- жав Національну премію України імені Тараса Шевченка. Нагороджений орденом Ярос- лава Мудрого V ступеня, іншими відзнаками, заслужений діяч мистецтв, заслужений журналіст України. Але наразі наша розмова з Петром Мусійовичем про нього як журналіста.
 Item type: Статті періодики
Tags from this library: No tags from this library for this title. Log in to add tags.
Star ratings
    Average rating: 0.0 (0 votes)
Holdings: Р 33 Статті періодики

Петро Мусійович Перебийніс – єдиний з редакторів письменницької газети “Літературна Україна”, який, образно кажучи, двічі увійшов у одну й ту саму воду – двічі обіймав посаду головного редактора цього видання і двічі, як вільна й незалежна людина, максималіст за характером, пішов з посади за власним бажанням, бо не хотів, аби йому диктували, що і як робити, писати. Автор багатьох поетичних збірок: “Червоний акорд”, “Ранкові сурми”, “Точний час”, “Княжа лука”, “Пшеничний годинник” та ін., – за останню він одер- жав Національну премію України імені Тараса Шевченка. Нагороджений орденом Ярос- лава Мудрого V ступеня, іншими відзнаками, заслужений діяч мистецтв, заслужений журналіст України. Але наразі наша розмова з Петром Мусійовичем про нього як журналіста.

There are no comments on this title.

to post a comment.
Previous
Back to results
Next
Close
Share

Powered by Koha