Василь Стус: художньо-екзистенційний вимір межової свідомості [Текст] / Л. Тарнашинська

Библиогр. в конце ст.: 20 назв.

У статті розглядається проблема радикального вибору, яка ставила українських шістдесятників на межу можливого / неможливого. У досвіді межової (експериментальної, за М. Мамардашвілі) ситуації В. Стуса йдеться про "ситуацію без вибору" (постситуацію), у якій витончування індивідуального часу поета формувало відповідну поетикально-образну структуру його творчості як "утеперешнення майбутнього". Простежено, що В. Стус не тільки сповнює провісницьку функцію щодо власного майбутнього, а й уживається в напророчену відчуттям фатуму й інтуїції буттєву атрибутику тимчасовості - як стану перехідного, межового. Мотив жертовного самоспалення постає в поезії В. Стуса віддзеркаленням свідомого виклику небуттю на рівні самодостатності особистості.