Сучасна культурологія: постмодернізм у логіці розвитку української гуманістики : колект. монографія [Електронний ресурс] / за заг. ред. Ю. С. Сабадаш ; ред.-уклад. Ю. С. Сабадаш, І. В. Петрова

ПЕРЕДМОВА.......................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ ..........................................................7
І. І. Ідентифікація української культурології у контексті
ідеї постмодерну .............................................................................................................7
1.2. Категоріальний апарат сучасної культурології (вироблення
системи, адаптованої до вирішення теоретичних проблем)....................35
1.3. Метамодернізм як теоретичний дискурс та культурно-
мистецька практика .....................................................................................................46
1.4. Візуальна культурологія в ситуації післямодерну .................................72
1.5. Світоглядна культура і світосприйняття в науковому
полі гуманітарного знання і соціальної теорії: між
«виявами» та «пропозиціями».................................................................................98
РОЗДІЛ II. ІСТОРИЧНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ ..........................................................128
2.1. Національна ідентичність як динамічний вимір
культурного простору ...............................................................................................128
2.2. Травматичні метафори постмодерністської чуттєвості ....................150
2.3. Образ «людини екологічної» у контексті становлення
екоцентричної культурної парадигми................................................................167
2.4. «Гегемонна маскулінність» у західній та радянській
популярній культурі: постмодерністські рецепції........................................190
2.5. Калокагатія. гуманізм і постмодернізм у контексті
положень «Живої Етики» Олени та Миколи Реріхів ..................................219
РОЗДІЛ НІ. КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ ......................................................................240
3.1. Італійська модель пост+постмодернізму (на прикладі
творчості Джорджо Фалетті)...................................................................................240
3.2. Дозвілля як феномен європейської культури (доба Античності)......................................................................................................................262
3.3. До питання про необхідність концептуального
переосмислення культурної спадщини
(на прикладі «Короля Ліра» В. Шекспіра)..........................................................308
3.4. Програма CETI-SETI в культурі модерну
і постмодерну: філософсько-культурологічні виміри
проблеми контакту .....................................................................................................337
ПІСЛЯМОВА ....................................................................................................................359
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................360
ПОКАЖЧИК ІМЕН ........................................................................................................396
ПОКАЖЧИК ПОНЯТЬ.................................................................................................. 407
ДОДАТКИ .........................................................................................................................421
ВІДОМОС ТІ ПРО АВТОРІВ .......................................................................................430

Колективна монографія репрезентує проблематику, яка актуалізована в дослідницькому просторі культурології на межі ХХ–ХХІ століть. Очевидне завершення «доби постмодернізму» увиразнило необхідність, з одного боку, систематизувати та поцінувати досягнення «постмодернізму», а з іншого, – зафіксувати прорахунки, окреслюючи при цьому подальші шляхи розвитку української гуманістики в умовах «метамодернізму» – наступного етапу становлення й утвердження власне такої «культурної моделі». Зважаючи на високий рівень теоретичного опрацювання чинників, що адекватно визначають культурологічний аналіз, автори спиралися на специфічні ознаки історико-культурних етапів, міжнауковість, регіоніку, діалогізм, персоналізацію як структурні елементи біографічного методу, порівняльний та інтерпретаційний підходи, що дозволило показати як гуманістику, так і культурологію означеного у монографії періоду цілісними утвореннями.