The Philosophical Meaning of the Author’s Myth: Evolution of the Archetypal Image of a Religious Visionary in the Dramatic Works of Lesya Ukrainka [Текст] / O. Bodyk, N. Horodniuk, Yu. Fedorova

Бібліогр. в кінці ст.

The article traces and analyses the movement of the author’s consciousness of Lesya Ukrainka with regard to the research topic of the evolution of the archetypal image of a religious visionary in the dramatic works of the Ukrainian poetess through the prism of mythopoetic archetypal categories on different “sections” of her dramatic works Vavylons’kyj polon (Babylonian Captivity), Na rujinaсh (On the Ruins) and poems “Kassandra” (Cassandra) and “Orhija” (The Orgy). The author explains that, by referring the ancient subjects, Lesia Ukrainka realizes the need to breathe new life into the mythology of the ancients, look at the history of humankind as a tragic process of the struggle between good and evil, and connect the movement of history with manifestations of spiritual stability, with its tendency to the ideals of good. According to her aesthetic views in the artistic perception of antiquity, the poetess does not seek to aestheticize it, but to reveal in the ancient myth the eternal, timeless psychological state of human inner life and in this way explore the “catastrophes” of the modern soul.

У статті простежується та аналізується рух авторської свідомості Лесі Українки щодо теми дослідження еволюції архетипного образу релігійної візіонери в драматургії української поетеси крізь призму міфопоетичних архетипних категорій на різних «зрізах». » її драматичних творів «Вавилонський полон», «На руїнах» та поем «Кассандра» та «Оргія». Автор пояснює, що, звертаючись до античних сюжетів, Леся Українка усвідомлює необхідність вдихнути нове життя в міфологію стародавніх, подивитися на історію людства як на трагічний процес боротьби добра і зла, пов’язати рух історії з проявами духовної стійкості, з її тяжінням до ідеалів добра. Відповідно до своїх естетичних поглядів на художнє сприйняття античності поетеса прагне не естетизувати її, а розкрити в античному міфі вічний, позачасовий психологічний стан внутрішнього життя людини і в такий спосіб дослідити «катастрофи» сучасності. душа.