000			038460aa0a22002410 4500
001			2065731
005			20240125190814.0
090			_a2065731
100			_a20181112a ukry50 10
101	0		_aukr
102			_aUA
200	1		_aДо питання щодо формування теоретичних засад археографії в УРСР у повоєнний період _bТекст _fО. Маврін
320			_aБиблиогр.: с.
330			_aРозглядається формування теоретичних засад археографії в УРСР упродовж першого післявоєнного десятиліття та їх особливості в умовах остаточного утвердження єдиних вимог до публікації історичних документів у СРСР, а також принципів їх відбору та підготовки. Аналізується процес розробки теорії та формування методології археографії, у «загальносоюзних» археографічних центрах у зазначений період та їх визначальний вплив на археографічну діяльність на республіканському рівні. Археографія в УРСР у післявоєнний період перебувала на марґінесі наукових процесів, центрами яких були Москва й Ленінград. Це означало, що базові розробки в галузі теорії й методики, а також провідні фахівці з цих питань знаходилися поза межами республіки. Окрім того, багато тем були закритими для дослідження. Загалом українська радянська археографія зазнавала послідовного російщення. Насамперед стверджувалася вищість російської культури над українською. Робиться висновок про те, що вже в той час було закладено основні напрями, за якими рухалася теоретико-методологічна думка в Україні в наступні десятиліття. Цей період характеризувався й некритичним наслідуванням загальносоюзних правил, одночасним наслідуванням і розвитком окремих положень, зумовленим «опірністю матеріалу», досвідом практичної роботи з українськими історичними документами та, зрештою, виробленням власних теоретико-методологічних засад, щоправда у формі поодиноких зауваг, а не системних ґрунтовних досліджень.
463			_tУкраїнський історичний журнал _d2018 _h№ 1 _vС. 159-174 _v
610			_aархеографія
606	9	3	_aІсторія історичної науки України у 1917-1990 рр.
700		1	_aМаврін _bО.
801		0	_2unimarc _aUA _c20181112 _gPSBO
900			_b08 _ta
942			_zEKS_930(477)”1917/199/М 12-261317 _vМ 12 _eEKS _bAN _cARTICLE _n0