Духовна енергія вчинку [Текст] / І. Бех

Вчинок у морально-духовному розвитку особистості. Практикування й оцінювання вихованцями безпосередніх і опосередкованих учинків. Вичерпування вихованцем своїх добродійних можливостей. Перманентне введення вихованця у ситуацію вчинку-служіння. Плекання у вихованця вчинку-відданості. Сходження вихованця до вчинку-вірності. Учинок-збереження як моральний орієнтир вихованця. Збагачення морально-духовного досвіду вихованця вчинком-шануванням. Учинок-вдячніть у моральному кодексі вихованця. Формування у вихованця вчинку-скромності як стилю його життя. Формування у вихованця вчинку-втіхи як показника людяності. Спонукання вихованця до вчинку-догоджання. Учинок-приязне міжособистісне згуртування як моральна настанова вихованця. Запобігання скоєнню вихованцем учинку зради. Учинок-моральне самозбереження у відверненні особистісно розвивальних утрат вихованця. Спонукання вихованця до вчинку- примирення. Схиляння вихованця до вчинкової я-центрованості. Формування у вихованця вчинку-присвячення.. Пробудження у вихованця поклику до милосердя. Піклування педагога про вчинок-щирість виховання.. Виховання у дитини прагнення до вчинку-шляхетності (благородства) як показник особистісної зрілості. Запобігання негативній вчинковій післядії вихованця. Об’єктивність у визначенні вихованцем міри прояву особистісної властивості іншою людиною. Розуміння педагогом учинку вихованця з прихованим подтектом. Виваженість корекції педагогом міжособистісних відносин вихованців. Наполегливість педагога у виховній діяльності. Дотримання педагогом максимальної точності у визначенні етичних понять.